Домой / Атлас мира / Украина / Украина-Родина

Украина-Родина

Rodina Украина Родина

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина.

Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, одна!

А. Камінчук

 

 

УКРАЇНО МОЯ!

Сосны в зеркало вод загляделись.

Гладь пруда и чиста и светла.

Как девчонки рябины зарделись.

И грустит у плотины ветла.

А в жемчужно-прохладную воду

Листья с шелестом легким летят.

Принимаю я сердцем природу,

Каждой веточке, кустику рад.

И любой поклониться травинке,

Не стесняясь готов до земли.

Зорьки-искорки каждой росинки

Серебристой дорожкой легли.

В небесах проплывают так чинно

Облаков белогривых стада.

Украина моя, Украина,

Радость, грусть и любовь навсегда

В. Бабешко

 

 

СОНЯЧНИЙ ДІМ

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

А. Німенко

 

 

ХАТА МОЯ, БІЛА ХАТА

Хата моя, біла хата,

рідна моя сторона

пахне любисток і м’ята,

мальви цвітуть край вікна.

 

Хата моя, біла хата,

Казко тепла й доброти.

Стежка від тебе хрещата
В’ється в далекі світи.

 

В хаті спокійно й затишно,

Вечір заходить в сім’ю.

Мати задумливо й ніжно

Гладить голівку мою.

 

Мамо, чого зажурились?

Дайте тепла ваших рук.

В хаті на згадку лишились

Болі й тривоги розлук.

 

Хата моя, біла хата,

В білому світі одна.

Пахне любисток і м’ята,

Мальви цвітуть край вікна.

 

В’ється дорога далека

В хату крізь синю парджу.

Мамо, до вас, як лелека,

В горі і щасті лечу.

Музика Анатолія Пашкевича
Слова Дмитра Луценка

Виконує Раїса Кириченко

 

 

ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

П. Тичина

 

 

МОЯ УКРАЇНА

На росах, на водах,

На всіх переходах

Курличеш мені в журавлиних ключах,

Моя Україно,

Родима країно,

Ясні небеса в материнських очах.

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Моя Україно,

Колиско-калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

З тобою розлука —

Гірка моя мука,

Печаль журавля без гнізда в чужині.

Моя Україно,

Білявко-хатино,

З твойого вікна світить доля мені.

М. Ткач

 

 

З ТОБОЮ

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

 

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

 

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, —

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

П. Осадчук

 

 

ЯСЕНИ

Ясени, ясени,

Бачу вас за селом край дороги,

Бачу вас у красі,

Коли світиться ранок в росі.

Ви приходите в сни,

Як дитинство моє босоноге,

Ви приходите в сни,

Кучеряві мої ясени.

 

Ясени, ясени,

Наді мною шумлять ваші крона,

І неначе літа,

Жовте листя за вітром зліта.

Перший сніг сивини

Я приніс, як тривогу, на скронях,

Перший сніг сивини

Впав на скроні мої, ясени.

 

Ясени, ясени,

За селом прокричали лелеки

І холодний, як лід,

Залишили на обрії слід,

Їм шукати весни

І летіти далеко-далеко,

Їм шукати весни

І вертатись до вас, ясени.

 

Ясени, ясени,

Бачу вас за селом край дороги,

Вам вклоняюсь до ніг,

Як вертаю з далеких доріг.

Ви приходите в сни,

Як дитинство моє босоноге,

Ви приходите в сни,

Кучеряві мої ясени.

Слова Михайла Ткача

Музика Олександра Білаша

Виконує Дмитро Гнатюк

 

 

РІДНЕ

Україна – рідний край,

Рідне поле, зелен гай,

Рідне місто й рідна хата,

Рідне небо й рідна мати.

Я. Скидан

 

 

ЧОРНОБРИВЦІ

Чорнобривців насіяла мати

У моїм світанковім краю.

Та й навчила веснянки співати

Про квітучу надію свою.

 

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку.

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

 

Я розлуки та зустрічі знаю,

Бачив я у чужій стороні

Чорнобривці із рідного краю,

Що насіяла ти навесні.

 

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку.

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

 

Прилітають до нашого поля

Із далеких країв журавлі.

Розквітають і квіти, і доля

На моїй українській землі.

 

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку.

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Виконує: Дмитро Гнатюк

 

 

МИЛЕЕ НЕТ ПОЛТАВСКОЙ НОЧИ

Милее нет Полтавской ночи,

Взирают в душу зори-очи!

И в очарованном просторе

Ночь льётся в сердце словно море!

 

Меж вербами и над водою

Овеяно всё стариною.

Толпа серебряных видений

Мрачнеет чуть от приведений.

 

Всё спит…ничто не шелохнётся,

Лишь тёплый воздух дымкой льётся,

Да где-то ведьмы чуть мелькают,

Ночь колдовскую развлекают.

 

Соловушка чуть встрепенётся

И голос сладкий в душу льётся…

Бывает, птичий клин усталый

Мелькнёт в ночи, и воздух пьяный

 

Ввысь к птичьей стае вознесётся.

И вновь замрёт, лишь сердце бьётся!

А ночь покоится бесстрастно…

О, ночь ПОЛТАВЫ, ты прекрасна!

Головко

 

 

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

М. Сингаївський

 

 

ПІСНЯ ПРО РУШНИК

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

 

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

 

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, ш вірна любов.

Андрій Малишко

 

 

КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА

Мої нескінченні дороги

Сплелися, мов доля моя,

Я знову вернув до порога,

Де батьківська рідна земля.

Країно моя — Україно,

Ще пращурів пам’ять жива,

Знайома тут кожна стежина,

І сонце мене зігріва.

Хай пісня твоя, Україно,

Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов’їна

У кожній оселі звучить.

Піду у садочок вишневий,

Послухаю спів солов’я,

Там ранок зустріну рожевий,

Тобі я вклонюся, земля.

Ф. Пантов

 

 

ОЙ ТИ, НЕНЬКА-УКРАЇНА

Ой ти, ненька-Україна,

Я тебе кохаю,

В свiтi кращої країни

Я не знаю.

 

Чорне море, степ широкий,

Зеленi Карпати,

I пiд небом синьооким

Стежина до хати.

 

Ой ти, сонечко ласкаве,

Свiти Українi,

Бiльше щастя, бiльше слави

Для дочок i синiв.

 

Вони вчора, позавчора

На Днiпрi i в полi

Через працю, через горе

Добувались волi.

 

Ой тому сьогоднi треба

Нам i нашим дiтям

Пiд блакитним мирним небом

За неньку радiти.

 

Прикрашати, пестувати

I мiста i села,

Гарну пiсню заспiвати

Для друзiв веселих.

 

Ой ти, ненька-Україна,

Я тебе кохаю,

В свiтi кращої країни

Не шукаю.

 

Чорне море, жовте поле,

Зеленi Карпати,

I не зможу я нiколи

Iншу покохати.

Козорез Леонид Иванович

г. Оренбург

 

 

У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

 

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

 

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

М. Бакая

 

 

УКРАЇНА

Дужче і дужче кругом

Пісня гримить солов’я.

Гори мовчать над Дніпром

Це — Україна моя.

 

В небі шумлять літаки,

Коні залізні — в полях.

Гордим розливом ріки

Цвіт весняний по садах.

 

Світлі ідуть матері,

Зір їх красою сія.

Сонце і пісня вгорі,

Це — Україна моя.

В. Сосюра

 

 

УКРАЇНА

Дороги іншої не треба,

Поки зорить Чумацький Шлях,

Я йду від тебе і до тебе

По золотих твоїх стежках.

 

Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти,

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш ти!

 

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг!

 

Бо ми кохаєм до нестями

І ще не скоро наш кінець,

Ще, може, нашими серцями

Розпалим тисячі сердець.

 

Ще свічка наша не згоріла,

Ще наша молодість при нас,

А те, чи варте наше діло –

То скажуть люди й скаже час.

 

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг!

Тарас Петриненко

 

 

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК

У віночку нашім

Різнобарвні квіти —

Символ України

І дарунок літа.

Тож усім на нього

Подивитись любо:

Гілочку зелену

Узяли у дуба,

Квіточку любистку,

Щоб усіх любили,

У барвінку листя,

Аби довго жили.

Чорнобривців квіти,

Щоб чорніли брови,

Кетяги калини —

Для краси й любові.

У вінок вплітають

Колосочки жита,

Щоб могли багато

І в достатку жити.

А в червонім маку,

Що цвіте у полі,

Кров людей, пролита

У боях за волю.

Є ще різні квіти

В нашім ріднім краї,

Їх веселе літо

У вінок вплітає.

Л. Савчук

 

 

ПРАПОР

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

 

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

О. Олесь

 

 

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне –

Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить.

По долині – жито,

По горі – блакить.

Прапор наш – не битва,

Не рушничний дріб:

По горі молитва,

По долині – хліб.

Д. Павличко

 

 

РОДИНА

Я родилась на Украине

От Киева недалеко,

И по отцу моя фамилия

Имела в окончаньи «-ко».

 

Где б я потом не оказалась

И как бы я ни называлась,

Но то, с чего все начиналось

От этого не изменялось.

 

Слова простые и святые

Хранятся в сердце глубоко:

» Я родилась на Украине,

Она дала мне молоко».

Е. Иванова, март 1994

 

 

ХАЙ ЖИВЕ УКРАИЇНА!

Коли плаче розхристана мати над тілом дитини –

Юнака синьоокого, вбитого на барикадах,

Коли діти співають під кулями Гімн України,

На кривавім снігу не згасає вогонь у лампадах, –

 

Я не можу писати, не бачу рядків за сльозами,

Рветься серце на площу, охрещену свято Майданом,

Де на кожному метрі тепер – рушники з образами,

І червоних тюльпанів гора височіє курганом.

 

Як на прощу, ідуть на Майдан: поклонитись загиблим,

Скласти шану живим, уцілілим, за всіх помолитись.

«Хай живе Україна!» – повторюю голосом хриплим.

Якщо вірять мільйони, то бажане має здійснитись!

М. Шеверногая, 07.03.2014

 

 

ЄДИНИЙ НАРОД МИ І ТАК МАЄ БУТИ!

На крові людей не будують державу!

На крові людей не будують майбутнє!

Ми всі українцями звемось по праву!

Єдиний народ ми і так має бути!

 

Ми — браття та сестри, як схід, так і захід!

Прекрасна та сильна, велика родина!

Не ділиться навпіл жива іще птаха, —

Не ділиться навпіл єдина країна!

 

Дай сили нам, Господи, Святий наш Боже,

Щоб ми не зламались… Щоб ми зрозуміли,

Що нам, як братам, воювати негоже!

Щоб в мирі та злагоді жити зуміли!

Що в наших руках наше світле майбутнє,

В якому зростати, цвiсти нашим дiтям!

Ми разом — це сила! Славетна! Могутня!

Ми разом — держава, найкраща у свiтi!

Елена Марс, 21.03.2014

 

Посмотрите также

Что ели наши предки? Часть 1

Борислава Билявская То, чем мы больше всего отличаемся от наших предков, это наша пища. Хотя …

Оставить комментарий

Оставьте первый комментарий!

avatar
wpDiscuz